Микита жив спокіним розміреним життям: мав добре оплачувану роботу, красиву розумну дівчину, з якою вони жили разом приміському коттеджному містечку. Дні проходили один за одним, майже непомітно, за рідкими виключеннями схожі один на одного – друзів небагато і всі зайняті своїми справами, на роботі занудне начальство і так само нецікаві задачі.
Коли з роботою щось не виходило, або просто потрібно було розслабитись, Микита сідав на своє робоче місце і спрямовував свій погляд на рамку з фото його доньки, 5-річної Злати, результату його раннього і, як водиться в таких випадках, невдалого шлюбу. Дивлячись на фото, Микита уявляв як катає її на санках, грає в перестрілку водними пістолетами на пляжі, чи просто читає їй щось цікаве і пізнавальне. Після цього ставало легше.
Проблемою було те, що його колишня дружина не горіла бажанням щоб Злата проводила час із татом. Але суди, опікунські ради, та й залежність від аліментів робили свою справу та інколи, хоч і дуже рідко, Микита виборював право провести кілька годин наодинці з донькою. Читати далі…
У старого єврея-одесита запитують:
– Ти чому до цих пір не переїхав до Ізраїлю?
Він відповідає:
– Так мені і тут погано.
Відгуків про отримання робочих віз вихідцями з країн колишнього СНД не так вже й багато… Напевно тому, що більшість тимчасових працівників приїжджає до Америки з Індії та Китаю. Ось невеликий перелік того, що потрібно буде зробити для отримання такої візи. Читати далі…